18-21 лютого 2014 року міцно закарбувалися в пам'яті та серцях українців, а сто загиблих назавжди увійшли в історію, як Небесна Сотня.
А сотню вже зустріли небеса.
Летіли легко, хоч Майдан ридав.
І з кров'ю перемішана сльоза...
А батько сина вже не відпускав...
Й заплакав Бог, побачивши загін -
Спереду - сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий...
І рани їхні вже не їм болять.
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло...
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла...
Сьогодні, у річницю цих найчорніших днів в історії незалежної України, учні під тужливу народну пісню "Гей, плине кача" схилили голови у жалобі.
Герої не вмирають -
вони йдуть у небо.
Герої не вмирають -
вони стають янголами-охоронцями.
Герої не вмирають -
вони залишаються у наших серцях.
Герої не вмирають -
вони є у пам’яті народу.
Герої не вмирають -
Їх подвиг та слава житиме вічно!
