Лунає пісня солов'їна і вітер віє степовий.      

Моя соборна Україна знов зустрічає день новий.

З нагоди святкування Дня соборності України 22 січня  в нашій школі відбулася виховна година "Моя соборна Україна". Учні  згадали подію тих часів , провели диспут присвячений святові, преглянули кліп-презентацію "Моя Україна" та книжкову виставку "День соборності" у шкільній бібліотеці. У вікторині "Знаю рідну Україну" показали високий рівень знань про народні та державні символи. 

Зустріч з воїнами АТО.

27 січня 2016  року  адміністрацією школи  було проведено    зустріч з бійцем  АТО, випускником  ЗОШ № 14 І-ІІІ ст.  який  напередодні прибув у 10-денну відпустку із зони бойових дій. Учні ЗОШ №14 І-ІІІ  ступеня  також переймаються долею України та підтримують наших  воїнів-захисників .  За  цей  час було проведено  такі заходи: уроки мужності, збір  коштів на підтримку  воїнів АТО,  виховний  захід «Земле  наша рідна», тематичні  лінійки, зустрічі з волонтерами та бійцями АТО. Учні  писали  листи воїнам-захисникам,  малювали  малюнки, виготовляли власноруч  сувеніри-обереги , які разом з різними смаколиками передали  у  зону АТО.

Важко було стримати емоції, коли до зали зайшов учасник АТО

До  присутніх звернулася директор школи С.Д.Кашель, яка сказала, що війна увірвалася в наше життя, немов  шторм чи землетрус. Увірвалася і змінила  все, особливо впевненість у завтрашньому дні.  Усі українці з хвилюванням спостерігають за військовими діями, які відбуваються на сході нашої країни, жодна людина не залишається осторонь цих трагічних подій.

Учні з вдячністю, повагою та теплотою в очах спілкувалися з сучасним героем, захисником нашої вітчизни    Учні  свідомо не розпитували  про пережите, а більше  цікавилися  сучасним озброєнням  армії, звичайним побутом  солдат та чим учні  можуть допомогти  своїм захисникам.

Зі  слів нашого героя стало зрозуміло, що  він  дивляться на події та на людей, вимірюючи цінність кожного слова і вчинку дуже чіткими критеріями, котрі верховодять у тій реальності, де лунають вибухи і свистять кулі. Проте  кожен воїн залишається звичайними, чуйними і  відкритими  людьми, які радіють кожній дитячій посмішці, які люблять життя  і  хочуть  миру.

Дитячі очі  світилися  вдячністю і  гордістю, адже їм  пощастило поспілкуватися зі  справжніми  героями. А  воїни  насолоджувалися розмовою, вони  вловлювали  кожен  звук , реагували  на  кожен  рух.

Під час спілкування здавалося, що учні намагалися запам’ятати  все, що діється  в  солдатській  душі сьогодні…  бо  вже завтра  знову  в дорогу,  знову на  схід.  А  там  усе  по-іншому: не  шкільний  дзвінок бентежить душу, а звук вистрілу  убиває  тишу;  не фотоспалах  полохає погляд,  а  жахливі заграви  вибухів засліплюють очі.  Туди  не  хочеться,  але  треба.   Треба  заради  майбутнього, заради  дітей, заради  України.

Вони  так люблять  життя. Вони  вже  знають його справжню  ціну. І  саме  задля  життя, воїни  готові  на  смерть.

Та  хай  Бог  боронить наших  захисників.  Ми віримо, що  дуже  скоро  всі  вони  повернуться  додому,  повернуться  переможцями.

Ми чекаємо  Вас. Ми  віримо  у  Вас.  Ми  молимося  за  Вас.

Хай  береже  Вас Господь, дорогі  наші  захисники!

З нагоди цієї дати у шкільній бібліотеці була організована виставка літератури та проведенно виховну годину.

Є в українській історії події, які стали знаковими, стали символічними. Такою подією є героїчна смерть молодих захисників Української Держави, яка заявила світові, що вона хоче бути господарем у своїй хаті. Так здекларував IV Універсал Центральної Ради, проголошений 22 січня 1918 року. У ньому зазначалося: «…віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу».
Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну гривню.

Сьогодні у школі відбулося свято захисника вітчизни . Були проведені класні години

24.10.14 в КЗШ № 14 пройшов Єдиний урок з ПДР. Фото в ФОТОАЛЬБОМІ  

Гостем був майор,інспектор  ДАІ Саксаганського МВД: Сагайдак Костянтин Володимирович

Сьогодні в КЗШ №14 пройшли ЄДИНІ УРОКИ З ПДР (фотозвіт вФОТОАЛЬБОМІ 

Дорогою ціною дісталася нам Перемога.

Минатимуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття, але пам'ять про них житиме вічно.

Уклін - живим, померлим - слава!